Святіший Патріарх Сербський Іриней прилетів до Москви наприкінці січня разом з рядом Предстоятелів інших Помісних Православних Церков світу на святкування десятиліття обрання Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. У центрі бесід ієрархів було становище віруючих на Україні, де з ініціативи державної влади за підтримки Константинопольського Патріархату було створено нову церковну структуру з опорою на тих, хто перебуває в розколі з Руською Православною Церквою. Святіший Патріарх Сербський Іриней абсолютно ясно заявив про неприйнятність такої ситуації і підтримку канонічної Української Православної Церкви. За підсумками візиту він дав ексклюзивне інтерв'ю РІА «Новості», поділившись своїм баченням української проблеми у православному світі, дозволу Константинополем другого шлюбу для священиків, ситуації в Косово і можливої канонізації свого попередника — Патріарха Павла.
— Ваша Святосте, чи досягнуті якісь попередні домовленості щодо ситуації на Україні під час переговорів у Москві за участю делегацій більшості Помісних Церков? Як далі діяти?
— Програма нашого перебування в Москві була досить насичена, і, крім того, що всі ми могли почути у вітальних виступах, ми не мали особливих можливостей для обговорень. Але всі ми відчуваємо тягар цієї проблеми. Те, що відбувається на Україні, руйнує нашу сім'ю. Це не якесь явище ззовні — це те, що відбувається саме всередині, у самій сім’ї Православних Церков.
Я очікував більше Предстоятелів інших Церков — щоб ми зустрілися в Москві і обговорили те, що відбувалося і відбувається в Україні. На жаль, багато Предстоятелів не прилетіли особисто, а направили своїх посланців. І ми мали можливість тільки зі Святішим Патріархом Кирилом досить широко проговорити ці питання.
Але це залишається потребою нашого часу і найближчого майбутнього — більш детально обговорити всім проблему України. Треба розібратися, до якої міри може дійти це розділення і які будуть неминучі наслідки. На жаль, ці наслідки вже очевидні, і плоди цього розділення ми відчуваємо.
— На Афоні, який належить до юрисдикції Константинополя, є один сербський монастир — Хіландар. Чи відомо Вам, які настрої у афонських ченців у зв'язку з останніми діями Константинопольського Патріарха на Україні?
— У нас поки немає якихось нових відомостей з монастиря Хіландар. Але я впевнений, що наші брати на Афоні, звісно, разом з нами, зі своєю Церквою. Не думаю, щоб вони могли зайняти якусь іншу позицію, відмінну від позиції нашої, Сербської Церкви .
— А як Ви розцінюєте інше недавнє рішення Константинопольського Патріархату, а саме дозвіл священикам повторно одружуватися?
— Це рішення нас дуже здивувало, бо воно суперечить всім існуючим канонічним нормам. На жаль, це характеризує наш час і говорить про спокусу, через яку проходить Церква.
— Яка ситуація зараз у Косові? Як сербське суспільство і Сербська Православна Церква ставляться до ідеї розділення Косова на дві частини — сербську і албанську?
— Косово — це наша велика рана. Ми 500 років захищали його від турків і від усіх, хто хотів у нас його відібрати. Косово — не просто географічне поняття, це наша альма-матер, наша колиска. Все, що пов'язано з історією, духовністю, священним переданням сербів, знаходиться у Косово і Метохії.
Ми вважаємо, що потрібно поважати резолюцію Ради Безпеки 1244 і забезпечити албанському народові повну свободу і автономію — все те, що, до речі, було і раніше. Але до того ж необхідно, щоб територія Косова і Метохії залишалася у межах Сербії. Це позиція нашої Церкви. І цю позицію сформулював наш недавній Архієрейський Собор.
— У Сербії та за її межами велике шанування Вашого попередника. Чи обговорюється в середовищі віруючих можливість його канонізації?
— Святіший Патріарх Павел— дійсно унікальна особистість в історії нашого народу і нашої Церкви. Він був скромною людиною протягом усього життя. І як він розпочав чернечий подвиг, так же і завершив його в якості Патріарха.
Це був Предстоятель, який ні від кого не чекав ніякої допомоги. Чоловік з народу, якого народ сприйняв як свого, рідного, що могли всі ясно побачити в день його поховання. Він був дуже мудрим. Багато не говорив, але те, що він говорив, увійшло в наші прислів'я і приказки, використовується сьогодні сербами в якості народної мудрості. Він написав кілька дуже важливих книг.
Біля його могили в монастирі Раковиця завжди багато народу. Серби дійсно йому моляться, звертаються до нього, як до святого.
Що станеться далі, чи буде звершена Церквою офіційна канонізація чи ні, поживемо — побачимо. Але, як би не вирішилося це питання, він свята людина.
Вів бесіду Сергій Стефанов
Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru