Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Патріархія

Митрополит Волоколамський Іларіон: Легітимізація розколу в Україні розсіче на частини все тіло світового Православ'я

Митрополит Волоколамський Іларіон: Легітимізація розколу в Україні розсіче на частини все тіло світового Православ'я
Версія для друку
16 червня 2018 р. 16:05

Протягом двох місяців не вщухає дискусія навколо перспектив створення на Україні так званої Єдиної помісної церкви — проекту, ініційованого президентом цієї країни Петром Порошенком, який був підтриманий політиками-націоналістами і представниками розколу. Різні аспекти того, що відбувається, в інтерв'ю порталу «Інтерфакс-Релігія» прокоментував голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон.

— Тема української автокефалії — як і раніше одна з найбільш обговорюваних. 1 червня закінчилося чергове засідання Синоду Константинопольської Церкви. Очікувалося, що на ньому розглянуть питання надання Україні автокефалії. Проте ніяких рішень на цю тему не було опубліковано. Чим Ви могли б це пояснити?

— Статус автокефалії означає незалежність Церкви в самоврядуванні. Відповідно до загальноприйнятих норм церковно-канонічного права вона дається вже існуючій канонічній Церкві, а не країні або державі. На Україні є тільки одна помісна Церква, визнана світовим православ'ям, це Українська Православна Церква на чолі з митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм. Вона ні в кого не просила автокефалії, вона і без того незалежна у своєму управлінні.

Підтримку канонічного єпископату церковним народом видно з фотографій щорічних хресних ходів у День Хрещення Русі: десятки, сотні тисяч людей на вулиці на чолі зі своїми єпископами. І це після чотирьох років вкрай агресивної інформаційної кампанії на Україні проти канонічної Церкви.

Дуже дивно, що долю Православної Церкви на Україні намагаються визначати, орієнтуючись не на думку її чад, які становлять більшість православних віруючих країни, а на бажання меншості — тих, хто пішов з Церкви або ніколи до неї не належав.

— У день святкування свого тезоіменитства Патріарх Константинопольський Варфоломій за богослужінням у присутності представника Руської Церкви сказав: «Коли один з братів наших характеризується як розкольник або єретик, а тим більше цілий багатомільйонний народ перебуває поза канонічною Церквою, тоді нас негайно закликають до духовного пробудження і апостольського піклування... Матір-Церква виконує свій апостольський обов'язок, коли досліджує шляхи спасіння наших братів українців і македонців. Наш обов'язок і наша відповідальність — привести всі народи до Істини і церковної канонічності». Як Ви можете прокоментувати ці слова?

— Не буду торкатися македонської теми, але прокоментую те, що сказано про народ України. Дивно почути з церковної кафедри, що на Україні нібито цілий багатомільйонний народ перебуває поза церковною істиною і канонічністю, а тому потребує термінового втручання ззовні. А як же Українська Православна Церква, в якій понад 12 тисяч парафій, понад 200 монастирів, мільйони віруючих у всіх частинах України? Та Церква, яку очолює Блаженніший митрополит Онуфрій. У 2016 році на Синаксисі Предстоятелів Помісних Православних Церков Патріарх Варфоломій публічно привітав митрополита Онуфрія, назвавши його «єдиним канонічним ієрархом Православної Церкви на Україні, зрозуміло, з усіма підлеглими йому іншими святими архієреями».

Поза спілкуванням із Церквою перебуває не народ України, а українські розкольники. Але розкол — це політичний проект, який виник в 1990-ті роки. Можливість подолати розкол завжди була і залишається. Не далі як у грудні 2017 року колишній Київський митрополит Філарет написав лист Патріарху Кирилу і всьому єпископату Руської Церкви із закликом до примирення. Але наступного ж дня хтось його осадив, і він дезавуював все, що сказав у своєму листі. Декому на Україні, очевидно, невигідне церковне примирення канонічним шляхом — навпаки, потрібна легітимізація розколу.

— Нещодавно на 5-му каналі українського телебачення один архімандрит заявив, що томос про автокефалію УПЦ вже написаний у Константинополі, і склав його якийсь «геніальний каноніст», професор Афінського університету, який пише «абсолютно досконалі» тексти. Чи це так?

— Нам нічого про такий томос не відомо. Томос — це офіційний церковний документ. Він дається канонічно визнаній Помісній Православній Церкві, яка має свою канонічну ієрархію, свого Предстоятеля, і у відповідь на її прохання.

У нашому випадку єдиний канонічний Предстоятель на території України — це митрополит Онуфрій. Він і його єпископат за томосом не зверталися. Кому ж буде вручено цей томос, написаний «геніальним каноністом»? Колишньому митрополиту Філарету Денисенку? Але його позбавлено сану і відлучено від Церкви, що визнано всіма Помісними Церквами. У тому числі і Патріарх Варфоломій у листі від 1992 роки так коментував засудження колишнього митрополита Філарета: «Наша Свята Велика Христова Церква, визнаючи повноту виняткової в цьому питанні компетенції Вашої Святішої Руської Церкви, приймає синодально вирішене про вищесказане».

В історії Церкви ще не було томосів «на пред'явника» — to whom it may concern. Жоден сумлінний каноніст ще не складав подібних текстів, і жоден Предстоятель не підписував.

— Але українські політики обіцяють «створити» нову «Єдину помісну церкву» зі своєю главою і ієрархією? Отже, у томосу може з’явитися адресат...

— В одному місті може бути тільки один православний єпископ, у однієї помісної Церкви — тільки один Предстоятель і одна ієрархія: це один з фундаментальних принципів православного канонічного права. Створення «паралельної» ієрархії на території вже існуючої Церкви стало б грубим канонічним порушенням, масштабною аномалією, яка підриває вікові принципи церковно-адміністративного управління в усьому світі.

Можна зробити вигляд, ніби Української Православної Церкви ніколи не існувало: викреслити її з підручників церковної історії, переписати заново акт передачі Київської митрополії 1686 року, закрити очі на канонічність і загальновизнаність ієрархів, з якими разом молилися, створити фіктивну церковно-адміністративну структуру з порожніми храмами. Можливо, хтось на Україні тішився би з цього. В Українській греко-католицькій церкві вже прямо заявляють, що створення «Єдиної помісної церкви» — це перший крок до «повернення» православних України до унії.

Але я не думаю, що дванадцять тисяч общин, тисячі священнослужителів і ченців, сотні монастирів Української Православної Церкви погодяться зі спробою вирішити їх долю у них за спиною. Мені здається, їх надто поспішають списати в історію.

І ще: думаю, що думка інших Помісних Церков і їх спільний, соборний авторитет у цьому питанні недооцінюється.

— Ви говорите про думку інших Помісних Церков, але ж загальних домовленостей у питанні про надання автокефалії не було? Чи означає це, що Константинополь може вважати себе вправі діяти на свій розсуд, як і раніше?

— Міжправославні домовленості в питанні надання автокефалії існують. Мені дивно чути, ніби їх не було. Документ «Автокефалія і спосіб її проголошення» було розроблено і схвалено на Міжправославній підготовчій комісії, яка засідала в листопаді 1993 року в Православному центрі Константинопольського Патріархату в Шамбезі. Усі Помісні Церкви — і Константинопольська, і Руська в тому числі — підписали його ще 25 років тому.

У документі чітко й детально позначені два головні аспекти. По-перше, автокефалія надається тій чи іншій частині Помісної Церкви за згодою даної кіріархальної Церкви — тобто Церкви, до якої зараз належить ця церковна область. По-друге, автокефалія дається за наявності всеправославного консенсусу, у даному випадку — за згодою Соборів усіх інших автокефальних Церков.

Цей документ допрацьовувався і був остаточно узгоджений на Міжправославній підготовчій комісії в Шамбезі в грудні 2009 року. На мій погляд, це зразок досягнення всеправославного консенсусу: спочатку Помісні Церкви мали різні точки зору щодо цього питання, але в результаті вільних і чесних дискусій зуміли прийти до компромісного рішення, яке влаштовувало всі сторони, враховувало всі позиції.

Прийнятий текст скріплений підписами всіх, хто брав участь у засіданнях Православних Церков. Неузгодженими залишалися лише питання, в якому порядку буде підписуватися томос про автокефалію і яким буде зміст цього томосу, тобто питання технічного характеру. Але ігнорувати і руйнувати тепер сам механізм надання автокефалії, вироблений всіма Православними Церквами спільно, означає перекреслювати результати їх взаємодії за останні 25 років. Такий крок торпедує всі наші багаторічні труди зі зміцнення всеправославної єдності, підриває авторитет і місію Православної Церкви у всьому світі.

— Деякі діячі українського розколу заявляють, що міжправославна єдність — це фантом, у кожної Церкви — свої геополітичні інтереси. За всіх сучасних протиріч між Православними Церквами наскільки зараз реальною є всеправославна єдність?

— Для тих, хто поза Церквою, хто вже в розколі з нею, церковна єдність нічого не означає, вона для них дійсно є фантомом, порожнім звуком. Вони готові підривати її і надалі заради своїх інтересів і інтересів тієї чи іншої політичної влади. Але наша єдність, єдність Православної Церкви у всьому світі є реальною і безперечною для всіх її вірних чад. Ця єдність Христової любові, віри й пізнання у Христі, як її називає апостол (Еф. 4:13), і кожен православний християнин осягає її дослідно в міру свого духовного життя.

Упевнений, що і в Константинопольській Православній Церкві, і у всіх інших Помісних Церквах священноначаліє, духовенство і віруючі це розуміють і відчувають так само. І наш спільний обов'язок зараз — докласти всіх зусиль, щоб ця єдність не була зруйнована і щоб під приводом подолання розколу не виник новий, більш глибокий і серйозний розкол, який розсіче на частини все тіло світового Православ'я.

«Інтерфакс-Релігія»/Патріархія.ru

Матеріали за темою

Митрополит Будапештський Іларіон: Ватикан поступився лібералам у питанні одностатевих пар [Iнтерв'ю]

Патріарх Варфоломій повівся вкрай непослідовно [Стаття]

Єпископ Бацький Іриней: Українська влада виявляє максимальну активність у гоніннях на справжню канонічну Церкву [Iнтерв'ю]

Інтерв'ю митрополита Волоколамського Іларіона виданню Orthodoxie.com [Iнтерв'ю]

Суд ухвалив передати державі Успенський собор Української Православної Церкви в Каневі

У Брянці Сєверодонецької єпархії роздали гуманітарну допомогу. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (за 23-25 березня 2024 року) [Стаття]

Служба «Милосердя-на-Дону» надала допомогу дітям з інвалідністю в Харцизьку. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 22 березня 2024 року) [Стаття]

Предстоятель Польської Православної Церкви закликав молитися про православних віруючих України, які зазнають гонінь

Архієпископ Севастійський Феодосій: Православна Церква зазнає в Україні небаченого переслідування та насильства

Влада України намагається приховати факти порушення прав віруючих від світової спільноти

Сотні мешканців Вінниці молилися біля закритого рейдерами храму Української Православної Церкви

У селі Печеське Хмельницької області представники розкольників захопили Покровський храм

У єпархіях Білоруського екзархату пройшов курс лекцій з православної еклезіології

У Московській духовній академії пройшла IV Всеросійська науково-практична конференція «Юстиніанівські читання»

Святіший Патріарх Кирил благословив підносити сугубі молитви про архіпастирів і кліриків Української Православної Церкви, які прагнуть збереження церковної єдності

Циркулярний лист керуючого справами Московської Патріархії про молитовне поминання архієреїв та кліриків Української Православної Церкви, що перебувають в ув'язненні [Документи]

Предстоятель Польської Православної Церкви закликав молитися про православних віруючих України, які зазнають гонінь

Архієпископ Севастійський Феодосій: Православна Церква зазнає в Україні небаченого переслідування та насильства

На Сербському Подвір'ї в Москві відбулося поховання єпископа Моравицького Антонія

Предстоятелі Руської та Сербської Православних Церков очолили служіння Літургії та відспівування єпископа Моравицького Антонія у Храмі Христа Спасителя в Москві

Інші iнтерв'ю

Митрополит Казанский Кирилл: «Понимать мусульман — наша насущная потребность»

Ігуменія Антонія (Корнєєва): «Чернецтво — моє покликання»

Митрополит Будапештський Іларіон: Ватикан поступився лібералам у питанні одностатевих пар

«Это же капля в море!» Протоиерей Кирилл Каледа о почитании новомучеников

И.о. Патриаршего экзарха Африки: Еще ряд священников желают перейти в Русскую Православную Церковь

Митрополит Черкасский и Каневский Феодосий: «Мировое сообщество становится на защиту нашей Церкви»

Преподобна Євфросинія Полоцька - княжна, ігуменя, просвітителька

Митрополит Мінський і Заславський Веніамін: «Ми всі походимо від купелі князя Володимира»

Протопресвітер Володимир Диваков: В юності нам говорили, що з Церквою скоро буде покінчено

Игумения Ксения (Чернега): «Стараюсь добросовестно исполнять свои послушания»